Радикал фото СМАЙЛИКИ
СЛОВНИК
|
 |
Поезія і проза |
 |
У розділі матеріалів: 397 Показано матеріалів: 341-360 |
Сторінки: « 1 2 ... 16 17 18 19 20 » |
Сніг рипів під ногами, як старі незмащені завіси на ветхій брамі, аж попискував. То морозисько тиснув немилосердно, відсвічуючи мерехтливими блискітками під блідим місячним сяєвом та жалив носи і щоки, впиваючись у шкіру мільйонами дрібусіньких шпильочок. Ох і файне ж Різдво видалося! Колядники ввихалися від хати до хати, радісно благовістуючи усім від малого до великого – Христос народився! |
У тихому парку надії Тремка літургія по літу... Акація щемно сивіє, Заплівши туманами віти...
|
Покинутим листочком на осонні Чужинних незвіталених ідей Сльоза вмостилася на підвіконні - Далеко від несонячних людей |
Не сплять очка, не сплять… Ой, не спиться!.. Мандрує перед ними давня молодість, зволожує старечу пам'ять солоною поволокою, як сон, чи марево. Як давня казка, напівзабута... |
Вже вкотре за вікном кружляє осінь... |
Вона не любить стиглу гучність слів |
Білим привидом наполохано Зазирнула у очі смерть, Відсахнулася - та ж не прохана!.. |
У досконалості нема межі… До неї ген далеко, як соняху до сонця… |
Густим туманом розтопилась ніч і гусне осінь у серпневім ранку... |
Столітнє це моє післячуття, Що в серці наболе́ному гойдаю... Як метеор ти нісся над життям І десь упав, а де - не пригадаю... |
Так айстро-чорнобривцево в саду гойдає дні свої останні літо |
Наполошена зграйка пташина Над готелем осінніх надій... Проминула ся ніч, як година Чорнобрових спокус і омрій. |
Як прикро піддаватись почуттям, що кличуть на відвертість самозгубну |
Я хотіла би бути тихою, геть без норову і покірною |
Забудуться і погляди, й слова... Притихнуть розтривожені флояри... |
Я так люблю пройтися під дощем... |
|
 |
Copyright MyCorp © 2025 |
 |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
 |
останні коментарі |
 |
|
Привіт, напиши aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!
|
 |
|