Я так люблю пройтися під дощем, Коли зо хмар, прозірчастого сита, Краплини щастя - дзюркотом до вен... І я тим щастям радісно налита Межи калюж - метеликом легким, Промінчиком - хисткими острівками, Неначе невловимий пілігрим... Цілуюся з вологими листками, Котрі грайливо липнуть до щоки Ще й пнуться ніс щораз полоскотати... О, як люблю схилитись до руки Дощу і з ним потанцювати! (26.07.12)
"Налита щастям!!!" Так чуттєво виражено і так невимушено легко - "О, як люблю схилитись до руки Дощу і з ним потанцювати". Аж настрій піднявся. Дякую!!!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...