Добрий самарянин

Ну де ж ти, добрий Самарянин

Чи стріну стежкою тебе ?

Чи ти ідеш навпроти мене ?

Каліка немічний зове.

Так рани довго кровоточать

З моєї грішної душі,

А ти несеш у серці ліки.

Прошу до мене поспіши.

Чорти копитами толочать

І вже здійняли палаші.

А регіт їхній то для мене –

Як в плоть устромлені ножі.

Не промини прийди, благаю,

Та рани швидше ізціли.

Своїми чудо – молитвами

У серце віру посели.

Ну де ж ти добрий Самарянин

Вже захід сонця, ніч іде.

На стежку вийдуть «зубоскали»,

Мене до ранку не буде́.