Радикал фото
СМАЙЛИКИ
СЛОВНИК
|
 |
Поезія і проза |
 |
У розділі матеріалів: 397
Показано матеріалів: 321-340 |
Сторінки: « 1 2 ... 15 16 17 18 19 20 » |
|
Повчальна казочка для малюків, щоб росли щирими, щедрими і добрими. |
|
І так мені образливо до сліз,
Така в душі розбурхалась негода,
Що ти жалієш золото беріз
І лиш любов мою тобі не шкода... |
|
Ці слова на вушко - медоносна пісня,
Це торкання пальців - світлячкова даль...
Над лелечим раєм розговілась пізня
Зіронька любові, затужив скрипаль.
|
|
Я обіцяю, що з тобою буду ніжний,
Мов Півдня вітер, що несе тополі пух... |
|
Цей падолист вибагливим санскритом
Ліг на пергамент теплої душі.
В холодну зиму хвіртку привідкрито,
Вже докурила осінь спориші... |
|
Голодна собача лая́
Мовчазно застигла, чекає...
Впокорене, ветхе ім’я,
Що ситого столу не знає... |
|
У дзеркалі осіння заметіль,
Вже сивина у за́тінках печалі...
Ховає за фіранку вечір біль,
Намолює свої сумні скрижалі...
|
|
Любий маестро, зіграй мені нині
В цій непросвітній тишІ...
Схлипують ягоди сліз на калині,
Хлипа невтішно вірші...
|
|
...І ми з тобою тихо розійшлися
До листопаду, ще до листопаду.
Сплакну́ла хмара, винайнята виссю,
Згорнула сонце зІм’яте без ла́ду...
|
|
...хто має почути мої слова, а найважливіше - сльози, що стільки днів ходять темними колами підземними, аортами, венами перетікають, не дають мені спокою, болять мені дивно і несподівано - посеред сонячного видива, посеред радісних усмішок, помежи теплими пальцями...
Люба Долик "Опівнічний лист собі" http://maysterni.com/publication.php?id=83142 |
|
І знову чекати у сірій вітальні
Допоки запалять свічу...
У вікна - зачахлі надії останні,
Міжноття сумного дощу... |
|
Мине кампанія. Мине епоха урни
І сей, павлінно-випедрений, час...
Позатихають над обійстям луни,
Ногою пнувши надостанній шанс...
|
Роль зіграна твоя, змирись,пора вже на задвірки…Усе минається колись,і це - не перша гілка… |
Чоловік — істота досконала. Він мислить тверезо, логічно, раціонально. У нього все чітко, без дурних сантиментів. Він твердо знає чого хоче і говорить про це відверто. Його емоції точно і безпомилково знаходять вихід у ту ж хвилину, коли він того побажає, у який спосіб — питання друге, важливо те, що знаходять. |
|
На обрусі золотобагрянім,
між дарів від осені рясних,
билось літа серце полум"яне
у обіймах сонечка тісних. |
|
Відпусти мене в далеч осінню
Перелітним сумним журавлем,
Сіроокою зайдою-тінню,
Сивокрилим безрадним жалем...
|
Осінній грім… Яка то благодать ці теплі краплі у раптовій зливі... |
|
***
Так пізно-пізно айстри розцвіли,
А пригорнути любляче несила...
О де, в яких світах блукали ми,
Що вже голівонька безрадно сива?...
|
|
 |
Copyright MyCorp © 2025 |
 |
|
Онлайн всього: 2 Гостей: 2 Користувачів: 0
 |
останні коментарі |
 |
|
Привіт, напиши aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!
|
 |
|
