У досконалості нема межі… До неї ген далеко, як соняху до сонця… На порі дрібне насіння, кинуте у спеку у лоно ґрунту… Ясне угорі високе небо, нидіє тривога - сіяч не спить чатує на момент посіву сходів… Тільки, воля Бога - послати дощ чи випалити вщент…
Філософські роздуми, Аделе. Так правильно про досконалість. Все в цьому світі відносно... А все залежить від волі Бога, далеко не від нас...Навіть з дрібного насіння може бути гарний урожай. Мені сподобалось і форма вірша теж.
Адель, нас учили, що треба боротися... Тільки, воля Бога - послати дощ чи випалити вщент…, хоча я сам 100% фаталіст і вірю в долю( так як у тебе написано у останній строфі)Тому і підтримую тебе.
Я навіть не знаю наскільки я фаталістка... Намагаюся боротися, щось робити, та чи вдало? Є десь у мене ще: ... все розписано, сум вколисано, хай поспить, суть приховано, віру даровано в кращу мить...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
