Радикал фото СМАЙЛИКИ
СЛОВНИК
|
 |
Поезія і проза |
 |
У розділі матеріалів: 59 Показано матеріалів: 41-59 |
Сторінки: « 1 2 3 |
Хоч прожити їй випало мало, Але гартом тверда, мов скала. |
Провітрю леготом і променем прогрію Свою кімнату вікнами на схід... |
Від рабства на волю
До Дикого поля |
Дорога біла – сніжна, безбережна. орога чорна – пекло за життя. По цій дорозі – в прірву небуття, Де й мить одну блукати небезпечно |
А жінка в білому стоїть перед очима На відстані життя мого цілого |
Не щастить у коханні І щастить у журбі...
|
Ти сколихнула душу всю до дна. Та що там сколихнула – Землетрусом Пройшлась по ній! |
|
О як ми цілувались! Наша повість Закінчення не має. А шкода. |
На небі вечірнім, високім, безкраїм, Як сонце спекотне за обрій лягло
Юрій Кисельов |
Переглядів: 930 |
Author: Юрій Кисельов |
Додав: Юрко |
Дата: 19.07.2013
|
|
Хмари над Вітчизною звисали – Йшов буремний сорок перший рік. Ні до чого збори й пишні зали – Клич поетів дужий чин прорік.
Юрій Кисельов |
Переглядів: 784 |
Author: Юрій Кисельов |
Додав: Юрко |
Дата: 19.07.2013
|
|
Що буде – невідомо. Що було –Здається незначним, не вартим слова. Лиш ти одна – струнка, сонцеголова, Лиш ти одна – і холод, і тепло. |
Поети долі не обирають… Коли надія в душі вмирає, Поети жереб свій прозирають, І Бог на небо їх забирає. |
Ходили ми по листопаду в Позаайдар’ї восени, а в бур’янах плелись позаду колишні зради, і вони псували настрій... |
Ховались ми від самоти-зажури У свій маленький герметичний світ, Де глиняні та гіпсові скульптури, З багатої уяви чи з натури Пігмаліоном ліплені, в граніт І бронзу перетворювались, – тихо Стояли в напівтемних закутках, І чайна чашка з чаром обліпихи Тремтіла в алебастрових руках... |
Хотілось – журавля… О як мені кортіло Зловити в піднебессі журавля!... |
|
 |
Copyright MyCorp © 2025 |
 |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
 |
останні коментарі |
 |
|
Привіт, напиши aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!
|
 |
|