Радикал фото
СМАЙЛИКИ
СЛОВНИК
|
 |
Поезія і проза |
 |
У розділі матеріалів: 25
Показано матеріалів: 1-20 |
Сторінки: 1 2 » |
|
Щастя... Літ метеориту.
Наче полум'яне літо.
Уповільнити б, спинити б... |
|
Чорно-біла. І вкраплено золото
у її небарвисту тканину.
Як же ж холодно...
Зимно. |
|
На березі однім, порослім сон-травою,
при озері, що сяє й мерехтить,
сидить вона, задивлена в блакить,
і мріє залишитися живою. ... |
|
Кружляє віхола в танку
з гіллям, веде свій білий вальс. |
|
З'їдає місто звуки кроків...
Блукає погляд по високій
цивілізації поставі,
що запросила жити в камінь. |
|
Осінні настрої зими...
Невчасні сльози.
Померлий рік - у спогадах. І ми
вже вкотре - на новім порозі. |
|
Злітає у повітря дим
з часу обвуглених шматків...
Мій вечір на руках зотлів,
а я ночую в серці з ним. |
|
Дивлюсь крізь прозорість вікна...
В повітрі грудневім зрина
холодних ударів зими
пробуджена сила. |
|
Синім по білому...
Зверху поцілено
Землю холодну зимову.
Синім по білому,
змерзлою силою
кольору вилита мова. |
|
А зима розгорнулась люто
мертво-білим снігів полотном.
Крижаний до весни пором
не запещує серць теплом.
А її ж нам аби відчути... |
|
Її серце то корчилося від болю, то завмирало. Життя йшло, але поза її світом, вибитим з нього тяжким ударом. Поглинена стражданням, перебувала в його лихому вимірі. Чорно-сірі думки душили її, ніби туга мотузка на шиї. |
|
Пірнає знов і знов життя крива
в мовчазний грім, що гримає в душі,
як не благаєш: "Не чіпай! Лиши!"
Його шаленство нищить і слова.
Він їх, уже не чутні, поховав... |
|
Утомлений простір упав
в обійми нічного спочинку,
ковтнувши іскринку
вечірніх заграв. |
|
Блідне контекст наших зустрічей,
гріє багаття не вуст, - очей
у твого погляду дивнім полоні. |
|
Легка любов до пишної оселі,
де пестять серце пахощі камелій,
усе довкруг, неначе лоно квітки,
а щастя ллється в серце, мов нізвідки... |
В мені розпізнали бандерівця
В думках переживаю знову... |
"Обмий мене з́овсім з мого беззаконня,
й очисти мене від мого гріха.. |
|
Моєї подруги світлина:
Обличчя - наче янголине. |
|
Рими, що навіює вагон
Заганяю до свого блокноту: |
|
 |
Copyright MyCorp © 2025 |
 |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
 |
останні коментарі |
 |
|
Привіт, напиши aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!
|
 |
|
