Кружляє віхола в танку з гіллям, веде свій білий вальс. Хто в сірих водах не втонув (а хто у них не захлинавсь?), того вдаряє раз по рАз. Зі свистом падає важка зими рука.
Або сконати на снігу, або іти вперед життям. І бачити красу легку, що серед віхоли очам дарує свій тендітний чар. І до весни, що поки - в снах, зимовий шлях.
Категорія: Марія Берберфіш | Додав: Mary (19.01.2012)
| Автор: Марія Берберфіш
Хто " серед віхоли..." бачить "красу легку" в "сірих водах" не втоне, Маріє, це точно!!! А нинішнє Водохреща подарувало чудову зимову погоду. Такий іній!!!!! Предвісник врожаю. Гарного врожаю і тобі, Маріє!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
