Не промовчить моя свобода,

Ревниво осінь скаргу горобині
диктує вкотре,не до жартів, зла,
на мандрівницю, вкриту павутинням,
що в літо власне вересень гука.

Солодко осінь римує надію,
щастя, кохання і тільки про мрію
вперто говорить – « не знаю, не вмію,
хочу, бажаю, а,значить, зумію».[/c]

Скажіть, до вас приходить сум,
Чомусь раптово заглядає?

Вересень .Тепло. Жінки на пдборах
Світяться ніжно і ґонорово.
Ти не вподобав? Душею глевкий.

Якби була птахом, то знала б дорогу,
була ачи вперше, до твого порогу,

Тетяна Мілєвська | Переглядів: 462 | Додав: Soneta | Дата: 31.08.2012 | Коментарі (12)

Я ще прилечу до тебе,
Загляну в твої небесні,
І знову наче воскресну

Троянди втомлено-ревниво
На чорнобривці дратівливо:
- У спеку десь взяло красу! -
- Я, тітко, із роси росту.

Загубилися рими
в полоні…
десь метафори
гріються сонні,
а для тебе
омани і брами,
не чекала,
та знала про злами

а душа твоя - дивне створіння...
точно знаю, що я їй не рівня,

Я хочу тебе сховати,
У тайну давнього міста…
Де я королева-мати,
Опіка сину не тисне…

Я бачила казку

Споглядаючи картину Едварда Мунка

Вся кава випита до дна,

нема ні суму, ні досади,

І знов одна іду до саду,

вся кава випита до дна...

Тетяна Мілєвська | Переглядів: 410 | Author: Тетяна Мілєвська | Додав: Soneta | Дата: 16.08.2012

- Я завтра ще зночі сховаюсь в смереці?
- З тобою, мій любий, радітиму й спеці…

Чи можна покохати за два тижні? Здається це трапилось за кілька годин... Чи хвилин)))

«200 пострілів на ПМ» або сміхотерапія Івана Гентоша

Тетяна Мілєвська | Переглядів: 676 | Додав: 45tom | Дата: 14.08.2012 | Коментарі (17)

Я хочу тебе сховати,
У тайну давнього міста…
Де я королева-мати,
Опіка сину не тисне…

Твої очі навпроти
бачу,
Не сумую, не злюсь,
не плачу.
Просто в них голубінь
гаряча.

Ні,я бачила,
Не наснилося.