Першого лютого Тетяні Чос було б уже тридцять дев’ять. Яскравою зіркою вона пролетіла поетичним небосхилом і згоріла у 1995 році…Залишила нам вірші: самобутні, насичені добротою і щирістю. В постійній боротьбі з недугою вона творила Поезію з великої букви.
Житомирська полісянка. З 1991 року – полтавська кременчужанка. Закінчила природничий факультет Житомирського педагогічного інституту ім..І.Франка. 20 років в галузі позашкільної освіти, майже 10 – директор будинку дитячої та юнацької творчості Кременчуцького району. Знаходжусь в полоні творчої діяльності. Захоплення спортивним туризмом з 2003 року стало справою життя. А ще - «Дебати», КВН-и, конкурси екологічних агітбригад, театральних колективів, художньої самодіяльності, виставки і багато іншої творчої діяльності. Літературна вітальня…Власне кажучи через неї я тут, разом з Вами, дорогі мої Друзі! Буду рада, якщо,черпаючи від Вас натхнення, теж навчусь писати.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
