Радикал фото
СМАЙЛИКИ
СЛОВНИК
|
 |
Поезія і проза |
 |
У розділі матеріалів: 366
Показано матеріалів: 161-180 |
Сторінки: « 1 2 ... 7 8 9 10 11 ... 18 19 » |
Мислячий очерет.
Знаємо наперед
Як залишити слід,
Як розтопити лід. |
|
|
Панорама з пташиних висот
Відкриває задуму марнот,
Заплітає у зелень зірок
Неосяжний безжурності крок. |
|
Мить пролетіла над вухом
Наче бджола
Ти мандрівник світ за очі
Плаче доля |
|
Мереживо плететься у слова,
Забуто шлях, то виведе крива,
Зостанеться в тенетах мовний шал,
Закінчиться омани карнавал. |
|
Роздерта душа,
Стежок спориша,
Пилюка доріг.
Чи іншим поріг? |
|
Серпик ночі сторож вірний
Шурхіт листя майже поруч
Дощ тобі шепоче мірно
І піде собі праворуч |
|
Небо зупинило серцевий ритм, вдихнуло, і в порожнечу грудей сірим безмежжям глянула безодня. Від тремтіння мурашки пішли по тілу.
Важкі темні хмари роздерли блакить на клапті. Поривом вітру змело тривожну паузу і на землю застукотів прудкий дощ, наче поспішав заповнити незручну тишу.
На спорожнілих змерзлих вулицях виростали гриби парасоль. |
|
Семиоктавний водоспад щедрот
І архітравний витончений грот
Заполонили береги химерні,
Нашепотіли відблиски феєрні. |
|
Болем горить, вогнем
Пам`ять про дивний край,
Пам`ять тече ключем
Сліз, що закрили рай. |
|
Гіпербола долі. Досягнеш вершини?
Парабола волі. Це сміху причина?
Вечірнього неба чудні феєрверки.
Фігури, потреби людської гримерки. |
|
Попелище жахких руїн-
Незабутній увічний образ,
Міріади людських творінь
Незбагненний звірячий доказ. |
|
Пожежа повномісячного чару
Заворожила приспану кіфару,
Перевернула нот звучання ніжне
Натхненням до висот діянь сподвижних. |
|
Відлунює іній в ранковій моїй самоті,
Забуто про вирій, що мрії веде до мети,
Вже зведено вежі, високі мов з білої мли,
Ховаємо межі, де видно галактик світи. |
|
Серце задзвенить стрімким струмочком,
Джерельцем, що грає пісні влад.
Промінь бавиться новим листочком,
І чекає ночі зорепад. |
|
Маєстатна замрійність віт,
Білопінний морганний цвіт,
Вже захрущені звуки вишні
Затопили молочну тишу. |
|
А сніг мете важкий замет,
Вкриває ковдрою все темне,
І десь загублено фрагмент,
Що явним зробить все таємне |
|
Паперове свято на семи вітрах,
Неба барви втратив однокрилий птах.
Цвях забитий в груди не пече уже.
Забуття не буде від палких пожеж. |
|
 |
Copyright MyCorp © 2025 |
 |
|
Онлайн всього: 4 Гостей: 4 Користувачів: 0
 |
останні коментарі |
 |
|
Привіт, напиши aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!
|
 |
|
