Битва із забутістю в собі, із розхрістанністю сонця і розпеченістю серця. Битва із мальованим життям, Із вишитим тавром на шкірі рук, Із заколисаною вірою в зневіру І шепотом полущеного тіла, І криком неприйнятної душі за упокой. – за право йти або упасти – битва.
"зупинився - упав", а потім "очнулся - гипс"... дякую, шановні побратими! вибачайте, що тільки зараз відписую - інтернет зник був... відчула себе у кам"яному віці!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
