Я - невизнаний геній. І ви мусите з цим погодитися. Бо таки невизнаний.
Я - НЕ поганий, НЕ добрий, я - просто ІНШИЙ.
Не бійтеся моєї дивакуватості. Зрештою, на моєму фоні ви теж виглядаєте оригінальними.
Повірте, я вам нічим не загрожую. Я всього лише шукаю свою хвилину
слави. Навіть в одній її годині біля мене є місце на ще майже шість
десятків таких, як я=)
Не старайтеся увіпхнути мене в існуючи стандарти - рано чи пізно, я в них увіпхнуся сам - сили мої не безмежні.
Пишу вірші на ґоанському діалекті української мови - тому, будь ласка, критикуйте мене лише тоді, коли я виходжу за його межі.
Якби мені ензиму, що не боїться стуж - я б тугу цю озиму перемішав чимдуж,
заправив би ферментом і дочекався див, щоб сум одномоментно у ром перебродив.
У чайнику старому закип'ятив би ель уполовину з ромом і цвітом конопель.
Тоді б напився ґроґу з божественним смаком, щоби забути лоґін у себе_крапка_ком,
щоб не бубнив у скроні обридлим цвіркуном свої думки скоромні простуджений ґеном,
не скаржилося - глухо, немов старий рояль, в моє середнє вухо напівостигле Я.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Слава Богу, прийшла вемсна! 
