Коли відлига вимиває кальцій і наступає авітаміноз, я бачу у природі, мов у кальці, сліди промоцій і сезонних акцій для квітників, акацій і мімоз.
Закони ринку - в космосі і в зерні, чи землю задля прикладу візьміть: вона - це ті ж артілі і майстерні, а в них прибутки - хоч які мізерні, та з ними в парі - термін і ліміт.
Земля - у курсі промо та авізо, а що її покликання - родить, як тільки снігова перина злізе, б'є насінині в рейку із заліза: - Бери мене у лізинг чи кредит!
Під чесне слово і малий відсоток з весною підем у хмільні танки, прийму у лоно, здобрене азотом, бо час не жде, бо зацвіту осотом, а з нього й мед у сотах - не такий...
Вдовиний бізнес... Ледь стачає сили на любих діток, і не хмурить брів за те, що пустотливі натворили з часів, коли Сварога та Ярила самі ж і утопили у Дніпрі.
Усе для них - розрада, їжа, хата, віддасть останнє, хочеш - забирай! Вони ж їй у подяку - "мирний" атом. Бо - нелюбима. А якщо і мати, то сурогатна. Бо - не рай!
Що не звикли - це точно. Нема в нас поваги до природи. Мирний атом - це кричущий приклад. А в моїх рідних краях ще й по цей час люди викидають , що називається " в берег" річки сміття. І потім це сміття занечищує і так уже нещасну річку( Дякую, Тамаро!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...