Божественноутробні води піняться то блідо, то криваво Розкотисто рокочуть сурми білошумно згаслих зір Органить серце і відлунює густу твою сльозу. Заграва... Повір тепер – уста шепочуть у припливі і у відплив – не вір
Соленими руками вітер чуйно_пестить спраглолоне тіло І проникає глибоко у жили млостю вічний щем Сум’яття чайкою безодню розчахнуло криком білокрило… Перлинами у мушлі – відгомін твоїх морських поем.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...