Чужий на цій постелі до німого вихрипу підгорля

Болиш в мені на смерть болиш і де до дідька клята гордість

Тебе собою прип’ясти до крові покусати губи

Палити клясти берегти освячувати німбом блудним

Вростати ребрами в ребро єдиного_на_час_Адама

Сичить клубОчиться гарчить байдужодушшя холодами

А крик у стелю дзвінко б’є чужий чужий і сльози всохли

Серпневий лід серпневий сніг портрет роздряпаний до вохри

Стриножити хоча б на ніч шальним відьомським замовлянням

Впиватись нігтями а ти а ти моїм уже не станеш

Гірка мана у всіх світах підшкірна невигойно-чорна

І простирадл підбитий птах у ранок нарізно огорне…