*** Так, все було, Усе було колись - Добро і Зло, які в одне сплелись, Як інь та янь у вічній круговерті Життя та Смерті... У лоно дня Тінь ночі проникає, Люд навмання Блукає в лабіринтах, Що Хтось колись Воздвигнув нам... Інстинкти Штовхають люд у прірву (Чи до неба?) - Хто в що з нас вірить, В чім кому потреба... Комусь кінець - Для іншого початок, Новий виток углиб бездонну Суті. Мабуть, Творець Нас прагнув щось навчати, Чого? - збагнути б.... Неосягненна логіка життя, Я - цілий всесвіт, Всесвіт - сонми Я, Які сплелись в єдиному пориві... Життя - це Диво! Якщо збагнем, Як сон вроста наскрізно У яв людську - це справді дивовижно! А як вростає Хтось крізь твою душу - Ти це відчув вже?...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
