Мить промайнула... і струна тремтить
душі моєї, як учора свічі,
коли ти йшов від мене в далечінь,
"Прощай" сказав, не обернувся двічі А я стояла зболена й сумна,
минуле повернути все воліла
й не знала я тоді, що доля зла
розпорядитися по-іншому схотіла.. Тебе забрала в мене і пішла
слідом з тобою, а мені лишила
свій келих болю допивати аж до дна,
і я лишилася - зовсім безкрила...
| 
