Мої вірші, як запорука почуттів

Руки ніжні голублять мене,

пригортають до себе, мов вперше…

Поцілунком примхливим в мені

Ти розбурхуєш зоряні весни.

І кружляють вони у душі,

мов кохання предвісники милі,

голубом білим із мене вірші

в твоє серце пливуть незрадливі.

І осядуть в глибинах його,

Звеселяючи душу щоразу,

як потребу відчуєш в мені,

не підвівши тебе ані разу.

Прилетять вони вдень і вночі

вмить до тебе, лиш тільки захочеш,

огорнуть тебе літнім дощем,

поцілунком осядуть на очі…