Що видно за твоїм вікном?
Весь світ безмежний там - за склом.
Палючий червень - мертвий штиль
Не надимає вже вітрил.
Там за важкістю фіранки
Твої проспані світанки,
Зорі місячної ночі
Теж нема лічить охочих.
Не прагнемо знати нині
Східчасті ті травертини,
Кущі гібіскусу - образ,
Сховає незугарність фраз.
Та все ж відкриється вікно,
Підхопить мріяне давно,
І зливами зійде об брук.
що вислизало довго з рук.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
