Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Мідь
Губить осінь мідний волос Серед суголось, Засинає світ навколо. Чи таки здалось? Стукотить десь вітер в шибу, Лізе із шпарин, Вечоріє надто швидко. Сутінковий сплін. Пронеслось лілове літо Через небокрай, Вистигає дім зігрітий. Що тепер? Нехай.
Категорія: Маріанна Задорожна | Додав: Маріанна (11.09.2013)
Переглядів: 379 | Коментарі: 1
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
По-осінньому меланхолійно... Проте, і в осені є своя неповторна чарівність!
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!