Карбується крок
Невчасних думок,
І зморшкам є лік,
Позначено вік.
Втрачається шанс,
Прожито аванс.
Чи вистачить сил
Полишити пил?
Міняється вірш,
Ховається звір,
Це ж ще не кінець,
Продовжиться герць.
Ще вирветься смерч,
Ще спиниться плач,
Вперед тільки крок,
Сплететься вінок.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
