Привіт!Можна було б спробувати не так радикально, бо тепер ти втратила зв'язок з творами які публікувала раніше, ти ж мовчала. Якби там не було, ми раді твоєму поверненню на сайт!
Привіт, Олексію! Нічого не зрозуміла про радикальність((( Я не змогла увійти - і почала входити за тими значками, які були доступні, та ще й пароль переплутала... Та й дійсно ж - сама винна, бо даавно тут не була, я все на ФБ та на ПМ, ще на ГАКу... а тут добре і навтіь трохи гамірно) Я еж рада бачити старих друзів! А ще маю подякувати Ларисі Омельченко - то вона мене навернула " на путь істинний")
Подібна проблема була майже у всіх, справа не тільки в загублених паролях, сервер змінив правила гри, можна було б спробувати повернути паролі, але не всім це вдалося...
Я - крапелька прозорої води. Не скаламутиш вдруге. Не дозволю! - оце сила волі!Як часто ми не встигаємо вчасто схаменутися і спалити мости...Як Ваша ЛГ - впевнена в собі і цілеспрямована!
Метафора про "крапельку" - дуже оригінальний вибір (зазвичай вживають списану-переписану сторінку чи спалені мости, пройдені стежини...). Твір стислий за формою, але має глибокий завершений зміст. Є у житті такі моменти, коли доводиться прощатись. Це сумні й важкі періоди, які рясніють сльозами. А Ваша "крапелька прозорої води" - концентрат самоповаги й позитивної самооцінки ЛГ. Як це потрібно після розставань, замість стресів і депресій! Я в захопленні!
Щиро дякую за таку високу оцінку! Я, чесно кажучи, навіть не можу пояснити, звідки усе взялося - такі вірші найбільше люблю і ціную сама, бо вони -приходять! Самі приходять)
...Аж нині згадала, читаючи Любин вірш: і в мене ж було, ой, як це було давно... викинуто моєю пам'яттю на смітник! Знаю, що дуже важко не дати себе принизити, але - можливо цілком! Я давала привід для приниження довгих 12 років (до грудня 2001р.), аж поки сказала, майже як Любина ЛГ: НЕ ДОЗВОЛЮ! І не дозволила більше! І після такого суперважливого рішення, через кілька місяців, знайшла свою взаємну любов! А знаєте чому? Бо вже готова була душа до змін на краще! Ось як у Любиної героїні.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
