Несподівано - сонце. Стрибають думки. Паралельні прямі не зійдуться ніколи. Паралельні життя. Паралельні світи. А весна розпрозорилась небом довкола. Поміж нами - війна. Поміж нами - стіна і оті, намальовані крейдою, двері я плечима підперла "НЕ ВІДЧИНЯЙ!" Ти ж - виламуєш цеглу... і ось, на папері проростають слова, як зелена трава, що бетон пробиває, і стіни, й каміння. Може, я неправА? Мабуть, я неправА... Паралельні світи. Але - нАскрізь - проміння!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
