Щастя - миттєве, неначе пушок у курчати. Виростуть крила - бешкетник попнеться в світи. Щастя - мов спалах. Як вибухнув - маєш світати. Або загаснеш. Це те, що вже вибереш ти.
Щастя - як брунька, котра розкриває долоні, квітом заповнить бджолино-блакитний світ. Щастя - миттєве. І щастя - таке бездонне. Тільки - розкрийтеся, в душу його прийміть!
Гарно, Любове! Щодо або: четверті рядки у двох катренах різні за довжиною. Оскільки є проблема в парі АБО і ЗГАСНЕШ, то можна виправити і АБО, і довжину рядків. Це так, чіпляня, адже дша у вірша прекрасна!
а для чого? Я думаю, в тому напрямку, в якім пише Люба, можна не рахувати склади і не вирівнювати..... Для чого? як на мене, я тут побачила задум, усічення ради сили сприйняття, ніби піввдиху....
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
