Вільний переклад
А.Блок «Есть минуты,
когда не тревожит».
Є хвилини коли не
турбують,
Буревії життєвих шляхів,
Хтось биття твого
серця почує,
Очі в душу,
заглянуть ясні.
Все мирське,
пропаде і розтане,
Наче в прірву,
глибоку без дна,
І над нею
повільно повстане,
Тихим щастям, веселка
ясна.
Безтілесна,
красива та юна,
Доторкнеться до
нервів душі,
І розбудить
натомлені струни,
Що народять
співучі вірші.
Текст оригіналу
Есть минуты,
когда не тревожит
Роковая нас жизни гроза.
Кто-то на плечи руки положит,
Кто-то ясно заглянет в глаза...
И мгновенно житейское канет,
Словно в темную пропасть без дна...
И над пропастью медленно встанет
Семицветной дугой тишина...
И напев заглушенный и юный
В затаенной затронет тиши
Усыпленные жизнию струны
Напряженной, как арфа, души.
Джерело: http://www.stihi.ru/2013/10/18/1046 |