Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Джерело
В скелястих нетрях, юна мавка, З останніх сил уверх брела, Її лякав собачий гавкіт, Людська підступність, дика, зла. Цінуючи за все свободу, І прагнучи лише добра, Найкрасивіша з свого роду, Вважала їй людина – брат. Страшне, гірке розчарування, Спіткало мавку в чорний день, Красивий хлопець про кохання, Їй заспівав палких пісень. Вона його вважала чесним, Гадала – долі посланець, Та він мав душу під арештом, Мав замість серця гаманець. Із ним прийшли мисливці люті, Бездушні, з поглядом пустим, Немов тварини , а не люди, Їх вів вперед поживи дим. Їм обіцяли грубі гроші, За юну мавку лісову, Та мали нелюди ворожі, Взяти в полон її живу. Серед людей було повір’я, Про мавок неземну красу, Про чорних кіс, п’янке повітря, Та безутішний вічний сум. Казали люди – сльози щирі, Магічну силу мають раз, Коли життя летить у вирій, Й вогонь життя в очах погас. Один з мисливців мавку ранив, Бо він не знав, що кров її, Пробуджує старі вулкани, Сили прадавні, та страшні. Чарівна кров фонтаном била, Тікала в нетрі дочка гір, Лишали мавку з кров’ю сили, Та слідом біг людино – звір. Якби ж на мить передихнути, Зцілитись силою землі, Та у руках людини пута, А очі до нестями злі. Текли з очей останні сльози, Згасав в очах вогонь життя, Зібрались над горою грози, І зупинилося буття. Забрали гори мавку мертву, І залпом сотень блискавиць, Скарали хижі душі черстві, Які від страху впали ниць. Лавини з гір пройшли по схилу, Забрали нелюдів пустих, Всі хащі лісові скосили, І давніх сил вогонь затих. А там де було тіло мавки, Відкрилось дивне джерело, Зросли на схилі квіти-трави, І все в мить буйно розцвіло. З тих пір повір’я є в народі, Хто з чистим помислом прийде, Той вип’є благодатну воду, Солодку наче справжній мед. А лиходіям буде кара, Вода їх спалить вмить одну, Бо в джерелі – прадавні чари, Що мстять за мавку лісову.
23.09.2013
Джерело: http://www.stihi.ru/2013/09/23/4103
Категорія: Юрій Федик | Додав: юра (02.10.2013)
| Автор: федик Юрій
Переглядів: 388 | Коментарі: 2
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
ціла історія...
Вітаю, Юрію!
А кажуть, птахи восени у вирій відлітають... Але ж буває, що і повертаються. ))) (Жартую!)
Ця історія мені казкою здалася або легендою.
Цікаво було читати!
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!