Груша тінь кидала коло хати,

Спів пташиний линув з висоти.

А у хаті помирала мати…

Мамо, мамо, як Вам помогти?

Як би вгамувати Ваші муки,

Як приспати болю каламуть?

Цілувати захололі руки

І востаннє в очі заглянуть?

Боже правий, дай терпіння й сили…

Ви вставали, мамо, до зорі,

Все життя нам, мамо, відсвітили…

Небеса відкриті угорі…

Усміхнулись, як колись малому –

Спазм у горлі, біль і каяття.

Дали образ, як поїхав з дому –

Я молюсь до нього все життя…

Тільки сльози душать від безсилля,

Тільки думка – за усе прости…

Налетіла, зашуміла хвиля…

І понесла у чужі світи…

Буде сонце, буде сніг від вишень,

І співати будуть солов’ї…

…Вітер стрічку на вінку колише –

Від Івана і його сім’ї…

14.06.2013