Згасли мрії, наче зорепади, Висохло надії джерело. Ти мені сьогодні не вигадуй Те, чого не буде й не було. Не старайся словом розбудити У душі спокійній давній щем – Рану заліковану й омиту Іншої сльозами, як дощем. І, напевно, нині я щасливий Тим, що ранні мрії не збулись, Що дивлюсь на тебе, мов на диво Мною неціловане колись… 05.05.12
Категорія: Віктор Кучерук | Додав: Did (05.05.2012)
| Автор: Кучерук Віктор
Я тут з коментарем Тамари, пробачте, не погоджуся. Як це трапляється: ти до безтями закохана, чекаєш хоча б на легкий дотик, а він тебе - на п'єдестал! Сумно...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
