Ти мене весь час не розуміла

І тому відчути не змогла,

Як поволі зачерствіло тіло

Без твого душевного тепла.

Тільки я не бідкаюся в горі

І не проклинаю цілий світ,

А радію лише, що ти поруч –

Далі стала після довгих літ.

Змучений байдужістю твоєю,

Тишею загорнутий ночей, -

Закохався в ямби і хореї,

Зовсім не соромлячись людей.

Із відмови – відродився в слові,

А не в тузі голову схилив,

Досі повен віри і любові,

Наче хвиль розбурханих приплив.

09.12.12