Старих дубів сумне рипіння Тоді звучатиме, як спів, Коли ти, сповнений терпіння, Чекаєш безнадійно слів Од тих людей, кому довірив Найпотаємніші думки І аж до крові стерту шкіру Своєї правої руки, Не боячись пилку отрути І вічних мандрів пилюги, - О Боже мій, чому не чути Ніде нікого навкруги?.. Лиш скрип дубів, як шум прибою, Але без музики і слів, На мить розважить душу грою Із вітром дужих стовбурів. 08.06.12
Категорія: Віктор Кучерук | Додав: Did (08.06.2012)
| Автор: Кучерук Віктор
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
