Боже мій, - яка краса навколо! Слів замало, хисту і снаги Змалювати сонцем ясночолим Чудно позолочені сніги. Вся земля в шаленстві білосніжнім, - Голуба й прозора далечінь Різко розгорнулася – і ніжно Затремтіла, наче волосінь. Радуються свіжості та щастю Снігурі в снігу і їм під стать Хочеться бездумно нині впасти Вже самому в білу благодать. Віхоли сріблястої відбитки Затопили чорне тло землі, - Вам тепер відомо, певно, звідки Радощі зявляються малі?..
06.01.12
Категорія: Віктор Кучерук | Додав: Did (26.01.2012)
| Автор: Кучерук ВікторE
Боже мій, - яка краса навколо! Слів замало, хисту і снаги Змалювати сонцем ясночолим Чудно позолочені сніги. - засумував Віктор за зимою і ось вона, не забарилася, і прийшла...
Не знаю, в кого яка уява))) Просто ангел має надприродні можливості. А позитивні емоції теж мають велику силу. Не ризикну вже сьогодні користуватися смайлами і будемо уявляти того сніжного ангела з надприродними силами, який вселяє в нас радість життя
Щиро і з любов"ю написано. Нині справді, не зима, а казка. Я нафотографував трохи. Треба буде якось фото розмістити. Поети - як діти, хочуть лицем у сніг упасти і насолоджуватись. І я ловлю себе теж на такій думці!)))
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
