А.Ч… Половіючі ниви, край шляху за селом, рясно всіяли зливи прудко й легко притьмом. Змивши хмари з блакиті чорно – димні, мов пил, - розсоталися світом неквапливо, без сил. Де – не – де, у калюжі, впали з віття листки, - наче наші, мій друже, обірвались роки. Та хоч осінь на носі – нам ще літо в очах пломеніє і досі, як незгасна свіча… 15.08.12
Категорія: Віктор Кучерук | Додав: Did (16.08.2012)
| Автор: Кучерук Віктор
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
