Неначе
склянка недопита Хмільного зрілого вина, - Мій погляд знову
ненаситний До себе вабила вона. Впізнав у ній її відразу, Немов
свою незламну тінь. Не обернулася ні разу, Коли пройшла у
далечінь. Мов незнайома перехожа Від мене кинулася в біг Та, що
на юність світлу схожа, Яку у пам’яті беріг…
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
