Научи мене, мамо, співати Тих пісень, що умієш сама. Їх од тебе я чую багато, Коли тиша в оселі німа. Їхніх слів нестихаючі звуки Розпанахують душу мою І рідняться всі радощі й муки Наші дружно в ту мить, без жалю. Української пісні октави Мою душу доводять до сліз, Коли в небо підносять у славі, Чи з ганьбою обтрушують вниз. Моя совість і правда незмінна, У задумі важкій не змовкай, - Научи мене, мамо, сумлінно Шанувати, як ти, отчий край. Розквітати яскраво від болю І ставати од туги дзвінким, - Научи у піснях, мимоволі, Як в житті не зробитись німим. 12.05.12
Категорія: Віктор Кучерук | Додав: Did (13.05.2012)
| Автор: Кучерук Віктор
Дуже зворушливо, гарно! Думаю, що мама навчила свого сина головного - любити отчий край і оспівувати красу його у віршах. Безумовно Ви її достойний син!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
