Не питай, де я був, що побачив, чим жив І навіщо до тебе вернувся ніякий На сьогодні – не рідний, але й не чужий, - Мандрівник і жебрак, і поет, і гуляка. Не запитуй про те, що забув уже сам І даремно не бідкайся ніжно та строго, - Все одно я нізащо тобі не віддам Ні поразки свої, ні чужі перемоги. Не цікався у присмерку біля стола, Чом мені до смаку бараболя і сало, Чом п’янить, як вино, теплий запах житла, Де на мене терпляче і вірно чекала. Не питай, не гадай, не гнівись, не журись, Повна болю й терпіння, усміхнена й слізна, - Буде добре все в нас, бо скінчаться колись Безнастанні блукання й повернення пізні. 29.05.12
Категорія: Віктор Кучерук | Додав: Did (01.06.2012)
| Автор: Кучерук Віктор
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
