Кременчук Перехрестя стрічань і розлук, Джерело почуттів і натхнення, - Полонив ти мене, Кременчук, І став рідним навіки для мене. Ти, як кремінь, стоїш над Дніпром Оберегом козацької слави, - Хай святиться у душах добром Твоя назва проста й величава. Ти жалітись на долю не звик, Не шукав будь – яких привілеїв, Місто – воїн, творець, трудівник, - Ти окраса країни моєї. Під вже звичний коліс перестук, Роз’їзджаємось ми по домівках – Кременчук!.. Кременчук!.. Кременчук!.. Завершилась казкова мандрівка. 10.06.12
Категорія: Віктор Кучерук | Додав: Did (10.06.2012)
| Автор: Віктор Кучерук
Вікторе, дякую! Ти, як завжди, не просто оперативний, а супер-оперативний!А ще так гарно - "перехрестя стрічань.." сумно - "...і розлук"..., оптимістично і романтично - "Джерело почуттів і натхнення" і приємно, що мандрівку порівняв із казкою. Дійсно, все, ніби в казці.Спасибі, що так гарно написав про наше місто. Дякую, що є в наших відносинах щирість.
Файно, Вікторе! Ще в дорозі (на слух) сприйнявся добре вірш - щиро і якраз відповідно настрою... І пісенно - проситься на музику! Дяка Тамарі і всім органзаторам за чудове (без перебільшення!) дійство! "Кременчук!.. Кременчук!.. Кременчук!.. Прославляє тебе Кучерук!" (Сприйми з гумором)
супер...чудовий вірш!!!!дуже часто,живучи тут, і не помічаєш наскільки це місто прекрасне... Іване, але в мене закінчення до цього вірша "проситься" чомусь не таке.... "Кременчук!.. Кременчук!.. Кременчук!.. Приїжджай до нас ще, Кучерук"...))))
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...