Допоки майбутнє в уяві Моїй неспокійно бринить, - За крок до пошани та слави Присяду спочити на мить. Не в бронзу, а спокій закутий, Самотнім побуду між вас. Радію тому, що не чути Ніяких прохань повсякчас. Ніхто не канючить автограф, Ніхто не бере інтерв’ю. Байдуже минає фотограф Натуру безцінну мою. Не хоче впізнати кумира Красуня свого у мені Й обходить увага задири Звичайно мене день при дні. Сьогодні являється плюсом Прихований потенціал, - Розкрию його і примусять Піднятися на п’єдестал. А поки немає причини Для втілення згаслих надій, - Дозвольте – я ще відпочину В багатій уяві своїй.
05.01.12
Категорія: Віктор Кучерук | Додав: Did (27.01.2012)
| Автор: Кучерук ВікторE
Просто у спокійному стані дієш зважено. Хоча..."...у спокій закутий самотнім побуду між вас...". Вікторе, чомусь я засумнівалась, що це стан спокою. Це стан очікування, поки "красуня впізнає кумира"))) і прориву прихованого потенціалу. Бажаю успіху цьому ЛГ!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
