Горлиця піснею тихою Мов заколисує
ліс. Серце наповнює втіхою Шерех листочків беріз. Жовтими
лезами промені Крони проткнули, як скло. Стежкою добре відомою Світло
гуляє й тепло. Попід горбочками папороть, Поміж берізками мох. Чом
би сюди не потрапити З часом із милою вдвох? Витягти як лиш не
відаю Вдалий один жеребок, - Більше берізок на світі є Гарних і
добрих жінок! Мріями дума озорена Щемко у скронях болить. Літньою
спекою зморений, Сяду спочити на мить. Горлиця піснею тихою Мов
заколисує ліс. Серце наповнює втіхою Шерех листочків беріз…
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
