Коли сонце весняне старанно

Виціловує злеглі сніги, -

Укривають побляклі тумани

Занімілі у снах береги.

Віддаляються спогади зимні,

Як позаду відбитки слідів

Незворотних, на жаль, і нестримних,

Та не стертих із пам’яті днів.

Навкруг мене ідуть, наче тіні,

Ледве чутно й байдуже вони –

Затамовані у безгоміння

Молодої, як вічність, весни.

07.03.12