Знайшовши од вітрів собі притулок, Якого в чистім полі не було, Червнева ніч прозора, наче скло, Нарешті в тиші у саду заснула Душею таємничою – не тілом, Бо відчувався скрізь нечутний рух Напівпітьми між вишнями й навкруг Тремтіли мокрі трави підозріло, Немов приспать хотіли колисанням Рої думок стривожених моїх Про те, що досі в пам’яті зберіг І мріяти не розгубив бажання… 23.06.12
Категорія: Віктор Кучерук | Додав: Did (23.06.2012)
| Автор: Кучерук Віктор
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Я поправила свій комент
