Чарівною повінню блакиті Літні дні на землю пролились, Щоб у полі визрівало жито І бриніла жайворами вись. Щоб раділи діти безтурботно Жданій волі незабутніх днів І вписали потім у полотна Барви трав і подуви вітрів. Щоб і я, тут правди ніде діти, Взимку чимчикуючи шляхом, - Був зігрітий спомином про літо І наповнив вас його теплом. 29.06.12
Категорія: Віктор Кучерук | Додав: Did (01.07.2012)
| Автор: Кучерук Віктор
Я дуже люблю писати взимку, коли маю багато вільного часу, а вірші холодними можуть бути й влітку, тут не від пори року все залежить... Дякую тобі, Наталю.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
