Коли птахи зірвалися на крик Дзвінкий, як мідь ковка, навперебивки, - Гойднулися під вітром явори, Обтрушуючи листя на бруківку Припалу пилом сірим і їдким, Що, наче дим, здійнявся різко вгору Там, де пронісся вихор понад ним По вулиці удалеч метеором. Услід йому, курився довго шлях І простір залишався жовтуватим, А я стояв із подивом в очах Біля вікна у затишку кімнати. 13.07.12
Категорія: Віктор Кучерук | Додав: Did (14.07.2012)
| Автор: Кучерук Віктор
А в мене не те, що просто картинка перед очима - а реальна ситуація! Сьогодні такий буревій вшкварив містом, що добра частина верб і акацій порозчихались і пошматовано попадали долі!...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
