Не остуди, прошу, не остуди. Ще хочеться тепла та квіту, І щедрого на зорі літа, І мрій, і в снах казкових див. О перейди, мов річку, перейди. Тебе чекаю на крутій дорозі, Де вечір сни блакитні возить І вітром заціловані сади.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...