Не йти до тебе, до чар твоїх

Мені несила,

Моєї долі солодкий гріх

Та білі крила.

Дійти до тебе і не дійти,

Де світло й темно,

Де є на світі ще два світи

Для нас, напевно.

Де поєдналися та на сміх

І щастя, й лихо,

Де сипле з неба гарячий сніг

Та мліє тихо.

Де правда поруч, і де брехня –

Душа клекоче,

Бо їй не досить одного дня

Й немає ночі.

Де поспішає та настає

Пора прощання…

Святе і грішне, таке вже є

Оце кохання.