Я хочу сказати про те, що знаю,
Про те, що не скажу більше нікому,
Про те, що немає на світі раю,
Де було б добре мені одному.

Про те, що вітер полоще днями,
Та гонить ро'ки до мого дому,
Про те, що весни летять птахами,
А ночі в чорне ховають втому.

Про те, що мерзнуть холодні віти,
Та в шибці постать твоя прозоро,
Про те, що ждав, та не міг зустріти,
Та що давно вже минуло сорок.

Про те, що небо висить на хмарах,
Що в грудях стисне суху судому,
Що люди в ра'ю живуть по парах,
Та більше це не сказать нікому.