Вам не жарко часОм? Мо’, візьму опахало? Того разу я довго над Вами махала, До судоми в руках. Я читатиму вірші, Не свої, а Барто, Маршака. Може, Ніцше
Вам з полиці дістати? А, мо’, лимонаду Вам налити із льодом. Я поруч присяду. От шкода, що маленька у мене зарплата, я б кондішен побігла б чимшвидше купляти.
Як боюсь я за Вас, чи не жарко Вам часом! Є ще льох і підвал. Чи то іншим вже разом. Софія Кримовська.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
