Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
ВЕРЕСЕНЬ
ВЕРЕСЕНЬ Завересніло вже, завересніло, Стоїть природа матінка сумна. В її зелене листя знавісніло Вплітається вже перша жовтизна. У води, що тепла набрали в літі, Неначе підкидає хтось льодок. У землю і повітря розігріті Змією заповзає холодок. І дощ у душу налива печалі, І монотонність навіва хандру, Немов мені уже не жити далі, Немов би я ось-ось уже помру. Мов зачинилися ворота раю, І вся в сльозах похилена верба... Не я, це знов природа помирає, І знов на душу наляга журба. Київщина, Конча Озерна 7510 р. (Від Трипілля) (2002)
Категорія: Ярослав Чорногуз | Додав: Оберіг100 (01.09.2014)
Переглядів: 432 | Коментарі: 2
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!