О, друже дорогий, Олексію, дякую за приємний сюрприз! Кадри прекрасної природи і прекрасної жінки - в гармонії краси!))

Так, треба періодично міняти декорації.))

Дійсно, Олексію! Вже всі звикли, що "кліп" - це надшвидка зміна кадру (доходило іноді до 100-150 монтажних стиків  на хвилину). Від того миготіння - в голові каша, в душі сумбур.
А в цьому кліпі немає нагромаджень. Закохана пара, пластика щасливої жінки, захід сонця.  В цій мінімалістиці маса всього - і  радість кохання, і сум та туга, за тим, що воно коротке і  все має свій кінець.
Це маленький музичний фільм. Пісня сприймається ще повніше, поезія розкривається глибше.
Незручно дуже вихваляти, бо наче і сам трохи причетний до загального синтезу хорошого мистецького витвору, але ж таки так -
з біса гарно!

Балуєте нас, шановні автори))) Все майстерніші роботи. Зі смаком.