А ось оригінал:

Сергій Єсенін
* * *
Пускай ты випита другим,
Но мне осталось, мне осталось
Твоих волос стеклянный дым
И глаз осенняя усталость.

О, возраст осени! Он мне
Дороже юности и лета.
Ты стала нравиться вдвойне
Воображению поэта.

Я сердцем никогда не лгу,
И потому на голос чванства
Бестрепетно сказать могу,
Что я прощаюсь с хулиганством.

Пора расстаться с озорной
И непокорною отвагой.
Уж сердце напилось иной,
Кровь отрезвляющею брагой.

И мне в окошко постучал
Сентябрь багряной веткой ивы,
Чтоб я готов был и встречал
Его приход неприхотливый.

Теперь со многим я мирюсь
Без принужденья, без утраты.
Иною кажется мне Русь,
Иными - кладбища и хаты.

Прозрачно я смотрю вокруг
И вижу, там ли, здесь ли, где-то ль,
Что ты одна, сестра и друг,
Могла быть спутницей поэта.

Что я одной тебе бы мог,
Воспитываясь в постоянстве,
Пропеть о сумерках дорог
И уходящем хулиганстве.

Ніхто не гавкне, не лайне, неначе й не було мене!
Т.Г.Шевченко

Чудова робота, Ярославе!!!

Ото напросився... Дякую, Любо, натхнення!)))

Переклад добротний, але ... дозволю собі гавкнути.
Тебе пили як водку й брагу,
Але й мені щось осталОсь –
І непокірная одвага,
І дим скляний твоїх волось…

Як у Єсеніна, так і у мене - це стосовно непокірної одваги і множина стосовно слова "волось". До речі, вперше прочитав у Симоненка про множину слова "волосся".
Тиша важчає, терпнуть губи.
Тиша репне навпіл ось-ось
Припаду я шалено й грубо
До безумства твоїх волось.

Мені здається, гарно, чому б не повчитися?!

Мабуть, хочуть читати Єсеніна в оригіналі, бо таки ж двомовні. Переклад справді гарний.
От тільки:
ВОЛОСЬ - це що видозміна якого слова?
ЗАДАВАЦТВО теж схоже, що неологізм, в словнику не знайшов
РОЗБИШАЦТВО словник дає, але подивіться, які синоніми:РОЗБІ́Й (напад, вбивство з метою пограбування), РОЗБІ́ЙНИЦТВО, РОЗБИША́ЦТВО, ХАРЦИ́ЗСТВО [ХАРЦИ́ЗТВО] розм., ХАРЦИЗЯ́ЦТВО розм., ЗДОБИ́ЧНИЦТВО розм
ВІдповідник ХУЛІГАН - БЕШКЕТНИ.
і ось тут неясноґ. про що мова, про героя, чи про прихід:
Щоб я зустрів прихід журби
Так невибагливо багряний.
і знову РОЗБИШАЦТВО.

Не зважайте на мої слова, а проте, якщо приймете,буду радий. Я і сам зараз вчуся, бо
переклад тонка штука. Ось останній конкурс на ГАКу: англієць писав про чай, а я замінив на бал, згубивши ту суть, що для англійця запросити на чай означає щось більше, ніж для нас з Вами.

Волось - це множина слова "волосина", така шляхетна множина.
Задавацтво - можливо й мій неологізм, але перекладає точно слово "чванство".
Стосовно розбишацтва - те ж саме має на увазі і Єсенін. "Мне бы где-нибудь с кистенем стоять" - є такі рядки з іншого вірша.
Невибагливо багряний - це моя інтерпретація словесної конструкції єсенінської "приход неприхотливый" - не зовсім точний, це пов"язано з особливостями римування слова які римуються в рос. і укр. мові не схожі римами і доводиться крутити так і так і це був із десятків варіантів у мене найвдаліший. Ми звикли до багряного восени, багрянець навіває сум, і він може бути невибагливим, як на мене. Хоча. може. і покручу ще ці фрази.
Дякую за прискіпливість. Але я намагався бути якомога ближчим до оригіналу. Треба знати особливості мовних фразеологізмів - це стосовно англійців і чаю і шукати український відповідник. З англійської мені легше перекладати, ніж з російської. Ця близькість мов і різна довжина рядків і різні рими часто ставлять у тупик, але треба крутити слова і так. і сяк - наполегливо шукати і щось знайдеться. Головне - не шкодувати зусиль.

Я уже колись писав, про складність перекладів, а особливо відомих поетів, віршами яких колись зачитувалися...На мою думку Ярославе, ти взяв на плечі ношу тяжку, але ти її тягнеш добре!Написати вірші відразу складно, через пів-року повертаєшся і відшліфовуєш, а переклад ще складніше.

Дякую, друже Олексію, за розуміння і підтримку. Я звичайно, "дерзок" у своїх перекладацьких "виходках", бо дуже тяжко насправді перекладати вірші всім відомих класиків, і ще й змагатися з ними, хто краще, але якщо Бог дав талант, то чому б не "дерзати"? Хай не завжди виходиш переможцем у цих двобоях, але буває іноді. То ж і тобі, і всім колегам бажаю успіхів і творчих дерзань!)))

Дякую!Працювати і працювати...Чим більше пишу, тим більше розумію, що до бездоганності ще дуже далеко.А як гарно починав, думав що схопив уже Бога за бороду.

Ну, надмірно "пиляти" себе і опускати теж не варто. Все ж треба вірити в свої сили і іноді прагнути зробити неможливе.
Віктор Назаренко із Сумщини витратив 15 років життя, але сплів, створив Корону сонетів - вінок вінків - це 15 вінків сплетених в одну систему - 225 сонетів усього - ціла книга і вона у мене є вдома. Йому за це дали лише містечкову премію сумську ім. О.Олеся. Хоч вірші там не супер - середнього рівня, але й не бездарні. Але це - подвиг свого роду.
До таких подвигів, гадаю, треба прагнути.)))

Ярославе, чи готовий ти їхати на кманьфест "Уманське ЛітО" з бандурою і співати на дхох сценах. Формуємо програму на два дні..... Треба твоя згода на другу сцену. Це витступ у селі, де нас прийматимуть з юшкою))

Це коли буде - 7 липня? Уточни дату і хто буде, якщо можна, Софіє.

Ярославе, ще чекай з тим, хто буде, а дату можна - 6-8 (8 липня довільно) липня....

Та, певно, приїду Куди ж я дінусь! Тільки якщо два дні підряд співати, то чарку я вип"ю аж після другого виступу!))

Олексію, друже! Щойно помітив, що я - уже майор, дякую, служу українській поезії! Будьмо!))))